Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [43]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 6
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
П`ятниця, 29.03.2024, 09:54
Вітаю Вас Гість

Цікаві статті

Головна » Статті » Мої статті

ПРО ЩО МРІЮТЬ ДІТИ… РЕЙТИНГ БАЖАНЬ.

Щоденно я спілкуюся з дітьми… Щоденно я чую про їх найпотаємніші бажання… Бажання, які вони, по різних причинах, не озвучують батькам. Або озвучують, а батьки не чують,чи не хочуть чути.

Найчастіші причини звучать так:

1. «Щоб мене не били (не карали, не кричали, не обзивали)» . В такому випадку, я розумію, що батьки використовують авторитарний тип виховання. Контроль, з використанням фізичної сили, пригнічення, приниження, придушення істинних бажань. Сильні діти чинять опір авторитарним батькам, роблять на зло. Слабкі втрачають ініціативу, пізнавальний інтерес, лідерські якості… Як результат такого виховання – вперті, агресивні діти або, навпаки, залякані, невпевнені у собі.

2. «Щоб мене любили (почули, обіймали, щоб зі мною гралися, щоб зі мною поговорили)». В цьому випадку можна сказати, що дитина виховується у гіпопротекції. Про таких дітей батьки говорять, що «їх дитина - ходяча катастрофа». Велетенська потреба у увазі батьків проявляється у дитячій неслухняності або несамостійності. Ці діти весь час порушують правила, намагаються гратися забороненими речами, ображають своїх братів чи сестер, порушують дисципліну у класі, не вчаться, залежні (інфантильні) від батьків. І все заради того, щоб зайвий раз опинитися у полі зору мами чи тата. До речі, досить часто, діти не хочуть робити домашні завдання без мами чи тата, і таким чином, компенсують брак їх уваги.

3. «Щоб мені залишили у спокою (не чіпали, відпустили у похід, до друзів, у нічний клуб) або «Щоб мама завжди була поряд (і такі мами відкидають думки про кар’єрний ріст, про подружні обов’язки, сплять з дитиною у одному ліжку до підліткового віку, водять їх до 5 класу у школу)». Надмірна батьківська опіка, страх за здоров’я та життя дитини (НАДМІРНО) виливається у характері їх нащадків. Діти, які виховуються у гіперпротекції часто хворіють, вони несамостійні, тривожні, або гірше, з купою страхів, самотні у дитячих колективах (але комунікативні з родиною). Такі діти не вміють захистити себе. А шлюби їх батьків розвалюються. Бо тато теж хоче уваги!

4. «Хочу, щоб мене слухали (хочу бути лідером у класі, )». Діти – кумири сім’ї. Особлива каста. Мрії дітей про лідерство, популярність, владу над батьками та однолітками. Найчастіше, це єдині діти у сім’ї (або старші), які звикли до всецілої уваги, до моментального задоволення їх потреб, до батьківського захопленням їх сумнівними зздібностями. Часто дітей-кумирів не водять у садок, бо ці діти не можуть ужитися у колективі. Але проблеми починаються у школі… Ой які проблеми! Це і зривання уроків, і конфлікти з однокласниками, і дитяча агресія, і навіть дисфорії. А скільки страхів з’являється у 1 класі! Пік – у 2-3 класі! Діти не хочуть у клас! Їх батьки міняють школи, але проблема не зникає, а усугубляється…

5. Дуже-дуже рідко я чую матеріальні бажання дітей - купити іграшку, квадроцикл, самокат, гіроскутер, велосипед. В такому випадку, коли бажання у дітей матеріальні, дуже важко допомогти батькам і дітям налагодити нормальні стосунки. Тоді має місце формальне виховання. Діти міряють батьківську любов ціною нової іграшки. Кожного року з’являються нові іграшки, і з кожним роком апетити дітей зростають. Такі діти не цінують працю батьків, не шкодують їх. Не допомагають по господарству… «Ти купиш мені іграшку, мамо, а гроші зніми у банкоматі!» - репетують діти. Це сумно! А якщо завтра не буде можливості заробити (хвороба, інфляція, криза, звільнення з роботи, крах бізнесу), як вплинути на таку дитину?

ВИСНОВОК! СПІЛКУЙТЕСЯ З ДІТЬМИ. СЛУХАЙТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ. ПОЧУЙТЕ СВОЇХ ДІТЕЙ. ВЗНАЙТЕ ЇХ БАЖАННЯ. ДАЙТЕ ЇМ ТРОХИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА СВОЄ ЖИТТЯ! І ВИ ПОБАЧИТЕ ДИВОВИЖНУ ТРАНСФОРМАЦІЮ ВАШИХ ВІДНОСИН ЗІ СВОЇМИ ДІТЬМИ.

Світлана Гришичкіна

Категорія: Мої статті | Додав: Lana (11.04.2018)
Переглядів: 876 | Теги: бажання, діти, психологія, мама, виховання, покарання, психология | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Друзі сайту