Не страшний нам сірий вовк…!



До мене на консультацію звернулася психологічно виснажена мама, у дитини якої абсолютно відсутній страх . Шестирічна дівчинка могла залізти на дах будинку , на саму верхівку дерева. Вона одягала роликові ковзани і з радістю мчала назустріч автомобілю . Прослухавши казку « Морозко» , юний експериментатор довго крутився біля колодязя у дворі. Мама встигла попередити непоправний крок своєї доньки , бо випадково проходила поруч: дівчинка сиділа на краю колодязя і намагалася повторити історію дідовій доньки. Можна зрозуміти страх мами , яка з жахом розуміла , що донька , вступивши до школи , не будучи під її пильним наглядом , може потрапити в непоправну біду.

Вченими доказано, що на психофізіологічний розвиток та поведінку дитини в перші три роки життя впливають генетичні фактори. Процесу нормального розвитку може завадити стрес. Важливу роль у зростанні дитини мають гормони стресу, які починають впливати на неї вже за кілька тижнів до процесу пологів і продовжують діяти протягом всього першого року життя. Ці гормони активно сприяють розвитку мозку дитя. Але надмірний стрес, який діє ззовні, який не передбачений генетично, природою, може бути для новонародженого згубний. Можливо, для вас здасться дивним, але для дитинки стресом вважається штучне годування, динамічна гімнастика, плавання, пірнання, моржування або обливання холодною водою. І такий стрес приводить до порушень розвитку головного мозку та психіки.

Часто до мене звертаються мами з наріканням на те , що їхні діти не вміють взаємодіяти з однолітками , ведуть замкнутий спосіб життя. Обговорюючи моменти розвитку дитини , я з'ясовую , що в перші місяці життя дитина перебувала на штучному вигодовуванні. Цей факт часто впливає на розвиток комунікативних особливостей дитини. Причинами замкнутості дитини є обмеження знаходження дитини на руках , відсутність спільного сну з мамою , неправильне застосування памперсів. Як правило , малюки , якщо замочили пелюшки , плачуть і звуть маму на допомогу. Це зайвий привід взяти малюка на руки і поспілкуватися з ним. Памперси позбавляють дітей радості спілкування з мамою , теплого тілесного контакту . Крім того постійне носіння памперсів призводить до порушення контролю за сечовипусканням і розвитку енурезу , безпліддя як у хлопчиків , так і у дівчаток .

Випадок « безстрашності » дитини , який я навела вище , мав своє пояснення. Порушення сприйняття простору , відсутності поняття « риси , краю» , формування психічних дисгармоній , пов'язаним з ними ( страх закритих або відкритих просторів , боязнь висоти і мостів або, навпаки , прагнення зіскочити з висоти) є наслідком :
Повного ігнорування сповивання. Дитина до появлення на світ перебуває в умовах тісної матки. Після пологів новий просторовий масштаб , в якому вона опиняється , породжує у неї дискомфорт , шок , і навіть страх. Сповивання в перші дні життя дозволяє поступово освоїтися з новим простором;
Ранні прогулянки , тобто гуляння протягом першого місяця життя відкривають перед малюком ще більш чималі простори . Тому спочатку потрібно освоїтися просторі кімнати і протягом перших тижнів життя краще лишатися вдома ;
Динамічна гімнастика. Цей вид гімнастики насичений елементами акробатики, тобто переворотами, розкручуваннями, підкидання вище голови. , майже акробатика для немовлят з численними підкиданні , розкручування і переворотами. Наслідком таких вправ є абсолютна відсутність побоювання висоти і падінь , палке бажання стрибнути вниз з чималої висоти . Серед дітей, «жертв» динамічної гімнастики , чималий процент травм і смертельних інцидентів в результаті вистрибувань з балконів і з вікон багатоповерхівок. У моїй практиці з дівчинкою-екстрималкою динамічна гімнастика проводилася з 3 місяців.
моржування і обливання холодною водою , пірнання викликає стан пригніченості , байдужість до себе і оточуючих , закомплексованість, а також несе в собі два шкідливих фактора - асфіксію і стрес. Крім цього моржування викликає зриви в роботі ендокринної та серцево-судинної систем , змінює відношення до болю і спричинює відсутність почуття небезпеки .



Батьки , пам'ятайте!



Будь-яка ваша діяльність по відношенню до дитини в перших днів життя до початку другого року не повинна бути примусовою навіть по благих причин. Малюк не може присікти ваші дії ні фізично , ні в правовому відношенні. Він тільки може висловити протест криком , хворобою або смертю.



Практичний психолог Гришичкіна С. Р.