Ми живемо в час, коли більшість з нас не уявляє своє життя без телебачення, мобільного зв’язку, і, особливо, без Інтернету. Всесвітня мережа  - доступна для кожного, і вона має неоцінне значення для нас - людей. Для когось  - це джерело інформації. Для  інших – це можливість поспілкуватися з рідними та друзями, які живуть не тільки у рідному місті, але і на іншому кінці світу.  Хтось у Мережі отримує знання, хтось знаходить різноманітні способи розваг. Також, сьогодні, в умовах пандемії, багато людей вважають Інтернет помічником у роботі, яка приносить навіть основний заробіток.

Але у будь-якій бочці меду є і ложка дьогтю.

Є ряд негативних наслідків надмірного використання Інтернету. Довготривале перебування у Інтернеті впливає на психологічний стан користувачів, а саме, підвищує дратівливість, знижує увагу та працездатність, погіршує пам’ять та аналітичні можливості мозку.  Люди, які довго сидять у Мережі настільки звикають до віртуального спілкування, що втрачають навички реальної комунікації, що в свою чергу призводить до руйнування взаємовідносин між людьми. Через зменшення реальних співрозмовників спрощується мовлення, звужується словниковий запас.

Також, значно погіршується фізичне здоров’я користувачів Інтернету. Сидячий спосіб життя провокує гіпертонію, тромбоз, сколіоз, остеохондроз, артроз , тахікардію, аритмію, збій у роботі  шлунково-кишкового тракту (наприклад, закрепи) та порушення сну. І звичайно, постійне зосередження на моніторі чи смартфоні суттєво знижує зір.

У людей з нестійкою психікою може виникнути небезпечний наслідок – Інтернет- залежність, яка являється психічним розладом по медичним критеріям (DSM-5 и МКБ-10). Американський психіатр Айвен Голдберг описує даний розлад,  як схожий своїми ознаками на зловживання психоактивними речовинами.

Існує декілька різновидів Інтернет-залежності:

• ігрова залежність;
• залежність від Кіберсексу;
• нав'язливий пошук інформації - постійний перехід між сторінками, часто без жодної мети;
• участь у онлайнових фінансових операціях. Це можуть бути гра на гроші, інтернет-магазини, аукціони, Форекс тощо;
• залежність від кібер (Інтернет) відносин - хворобливе захоплення листуванням та сайтами знайомств, постійне коментування записів у соцмережах, значне переважання останніх над живим спілкуванням.

До останнього пункту належить ще один, більш невинний вид інтернет-залежності, селфіманія  – фотографування самого себе, оточуючих предметів та людей. Це може проявлятися як з викладанням фото у Мережу, так і без викладання. До селфіманії схильні в основному люди від 17 до 35 років. Але у 2020 році з’явилася тенденція збільшення віку селфіманії.  У жінок це явище спостерігається частіше чим у чоловіків. Ця пристрасть не відноситься до психічних захворювань.

Але в Україні залежність від селфі вважається адиктивною поведінкою, тобто, це активність, які постійно повторюється і шкодить особистісному і соціальному розвитку людини.     

Існує безліч видів такого захоплення:

• Релф - фото з коханою людиною;
• Ліфтлук - кадр в дзеркалі ліфта;
• Дакфейс - «качине обличчя», використовують дівчата, випинаючи губи;
• Белфо - фотографія своїх сідниць;
• Шуфіз - ноги у взутті на різному тлі;
• Екстрим-селфі - при занятті екстремальними видами спорту або в небезпечних ситуаціях (на краю даху, обриву).

Коли бити на сполох? Ознаками селфіманіі вважається наступне:

• людина робить мінімум три фотографії себе в день;
• викладання селфі навіть у 2-5 годині ранку;
• викладання дані фото в соціальні мережі для загального огляду;
• згодом після розміщення, фото втрачає значення, важливі лише поставлені лайки і коментарі;
• від кількості лайків та сердечок залежить настрій людини;
• щоб зробити селфі людина сама наражає себе на небезпечні ситуації;
• роблячи селфі, людина постійно відволікається, губить зв’язок зі співрозмовником;
• виникає агресія на зауваження людей щодо надмірної селфі-залежності;
• якщо телефон розрядився, немає фотоапарата, нічим фотографувати, то у людини виникає почуття розгубленості та внутрішньої тривоги.

Причини виникнення селфіманії:

• Занижена самооцінка;
• Невпевненість у собі;
• Інфантилізм особистості;
• Нудьга, нецікаве життя;
• Пошук емоційного підкріплення;
• Пошук соціального схвалення;
• Бажання самовиразитися;
• Бажання показати себе більш успішним;
• Маніпуляції оточуючими, наприклад, бажання викликати ревнощі у своєї половинки, чи спровокувати заздрість у знайомих;
• Бажання бути прийнятим соціальною групою і відповідати її нормам і правилам;
• Гормональна залежність від лайків;
• Селфіманія інколи непрямо пов’язана з нарцисизмом і психопатією;
• Інколи селфіманія вказує на симптоми дісморфофобічного розладу (надмірна стурбованість своєю зовнішністю, виражене в прагненні виглядати ідеально).

Що ж робити, коли людина відмітила у себе чи у близьких селфі-залежність?

Можна самотужки побороти цю проблему, але на це здатні тільки вольові та організовані люди.

Спочатку визнайте, що ця проблема є.

Зрозумійте істину причину залежності від селфі. Навіщо це вам потрібно?  Що вам це дає? Чому так важливо порівнювати себе з «ідеальним акаунтом»?

Прислухайтеся до себе. Що насправді ви відчуваєте? Депресивний стан? Тривога та страхи? Невпевненість у собі? Заздрість? Ненависть?

Потім - проаналізуйте свої потреби. Чого саме вам не вистачає? Можливо, ви хочете яскравого життя, подорожей, уваги?

Визначте свої цінності. Що для вас є важливим і пріоритетним? Подумайте, яким чином можна додати такі цінності в своє життя. Яким може стати перший крок в потрібному напрямку?

Подумайте, що саме ви цінуєте в собі, які якості вам подобаються, чим ви пишаєтеся і що дає вам впевненість.

Більше проводьте час з реальними людьми.

Спробуйте 1 раз на тиждень організувати день без смартфона чи комп’ютера. В цей час займіться хатньою роботою, рукоділлям, майструванням, читанням. І т.д. Або влаштуйте зустріч з друзями, з умовою, що під час зустрічі ніхто не буде торкатися смартфону.  Коли щотижневий день без селфі стене нормою, важливо збільшувати час перебування не в Мережі.

Коли ж самотужки не вдається побороти селф-залежність, варто звернутися до фахівців. Робота з фахівцями щодо психотерапії селф-залежності триває орієнтовно півроку. Вона включає індивідуальну та групові форми роботи. Спочатку з'ясовуються дійсні причини виникнення залежності, так як вона зазвичай є захисною реакцією на якісь події або внутрішні стани. Коли причина знайдена, відбувається підбір адекватних способів її подолання. Людину вчать відволікатися, активно проводити час, заводити нові знайомства в реальному, а не у віртуальному житті.

Психолог 

Гришичкіна Світлана