НЕСПОКІЙНИЙ СОН У ДІТЕЙ

Чинників, що впливають на здоров’я дитини багато. І спокійний сон дитини – являється одним з найважливіших умов її гармонічного фізичного та психічного розвитку, збереження здоров’я дитини.

Досить часто сон дитини викликає занепокоєння у батьків. Нервовий сон, відмова дитини засипати в відповідний час, немотивовані пробудження серед ночі у стані афекту (плач, переляк, крик) і відмова засипати знову, лунатизм – все це говорить про неблагополучний емоційне самопочуття дитя. Наслідками порушення сну у дітей можуть стати порушення у роботі імунної та нервової системи дитини, різноманітні неврози.

Відомо декілька видів порушень сну у дітей.

Нічні кошмари. Неприємні та травмуючі для дитини. З’являються під час фази швидкого сну. Починають спостерігатись у дітей у віці 8-9 років. Вони появляються із-за проблем з диханням та захворюваннями дихальної системи. Сюди варто віднести: закладеність носа, збільшенні мигдалин, при астмі, алергії.  Нічні кошмари викликають психічні причини (фільми жахів, конфліктна обстановка в сім’ї, психологічна травма і т. д.). Задушливі, жаркі та не провітрені приміщення також можуть викликати нічні страхіття під час сну дитини.  Найчастіше це сновидіння про переслідування, чи дитині сниться, що її хтось стискає, душить.

 Нічні страхи. Часто батьки спостерігають таку картину: серед ночі дитина пробуджується і деякий час кричить.  В такий період вона нікого не впізнає. Дитя виглядає переляканим і його дуже важко заспокоїти. Спостерігається пришвидшене дихання та серцебиття, широкі зіниці. Нічні страхи найчастіше можна відмітити у віці від 4 до 7 років. Через деякий час маля заспокоюється і засипає.  Уранці нічого не пам'ятає. Нічні страхи проявляються у фазі неглибокого сну.

Сноходіння (лунатизм). Також проявляються у фазі неглибокого сну або фазі переходу із неглибокого сну у глибокий. Лунатизм особливо лякає батьків. Діти піднімаються з ліжка, ходять по кімнаті із закритими очима. В цей період можна відмітити балакання, дитина може помочитися в кімнаті, потім повернутись у своє ліжко або в інше місце (наприклад, у ліжко батьків, оточуючих членів сім’ї) і укластися спати. Уранці вони про свої «пригоди» забувають. Іноді сноходіння поєднується з нічними страхами.

Порушення сну викликають багато причин. Найчастіші з них:

• Перерви в диханні (сонне апное);
• Різні больові відчуття після травми, незручне положення у ліжку, прорізування зубів.
• Інкубаційний період хвороби або наявність хронічного захворювання – дисбактеріоз, отит, алергії та ін.;
• Здригання у сні.
• Надмірність вражень за попередній день.
• Психологічна травма, страхи, емоційні потрясіння та переляк.
• Неблагополучна сімейна обстановка, конфлікти у сім'ї;
• Надмірний перегляд мультфільмів, фільм з елементами насилля та агресії.
• Зовнішніми подразники: яскраве світло нічника, некомфортна температура і вологість у приміщенні та ін..

Рекомендації батькам дітей у яких порушення сну

• Чітко дотримуйтесь режиму дня дитини.
• Не зволікайте правильною гігієною сну: класти дитину у ліжко і пробуджувати потрібно у один і той же час.
• Останній прийом їжі повинен бути не пізніше, чим за півтори години перед сном.
• Перегляд дитиною мультфільмів та інших, відповідно до віку, телепередач потрібно закінчити не пізніше, чим за годину до сну, і не повинен тривати більше 2-х годин в день.
• Провітріть та зволожте приміщення, у якому спить дитина.
• Старайтесь у другій половині дня уникати конфліктів з дитиною, суворо карати її. Також, у другій половині дня не варто перевантажувати дитину спілкуванням з великою кількістю людей, надмірними позитивними враженнями (наприклад,, відвідування центру дозвілля дітей).

Завершуючи цю статтю, важливо сказати: якщо ви помітили не одиничне, а хронічне порушення сну у своїх дітей – не зволікайте цю ситуацію. Такий стан може сигналізувати про серйозні психологічні порушення у організмі дитини та хронічні захворювання. Зверніться завчасно до спеціалістів (психотерапевта, лікаря-сомнолога, психолога, невропатолога), які допоможуть виявити точну причину негативних проявів під час сну у дитя, назначити курс психотерапії, корекційних занять чи медикаментозного лікування.